Довго читала форум, боялась писати.
Але хочу поділитись хорошим досвідом.
В програму пішла в 28 років, одна дитина своя. Пара попалась дуже адекватна, без тиску. Всі обстеження через клініку, договір прозорий.
Вагітність проходила спокійно, переносили одного ембріона. Пологи природні.
Коли передала малюка батькам — це було дуже щиро і без драм.
Зараз минув рік, зі здоров’ям все добре, цикл відновився швидко.
Для мене це був правильний досвід.
Знайшла програму СМ, запропонували суму. Я назвала трохи вищу, бо досвід є і аналізи хороші. Мені відповіли що це забагато.Чи нормально торгуватись?
Сьогодні дзвонили з агентства. Питають чи готова надати детальні фото і відео, бо пара шукає донора тільки світловолосу, блакитнооку, зі слов’янською зовнішністю.Мені стало трохи дивно.Це нормально чи вже перебір?
Дівчата, за 2 тижні стимуляції +3 кг
Харчування не міняла, солодкого майже не їм.
Це вода? Чи реально гормони так розганяють вагу?
Не хочу потім довго відновлюватись.
У кого як було після програми?
Дівчата, перша програма донорства не відбулась — ембріони не підійшли реципієнтам.
Клініка каже що так буває, але в мене якесь відчуття недовіри з’явилось.
Чи міняли ви клініку після першого досвіду? Чи краще не гарячкувати і дати ще один шанс?
Дівчата, питання трохи філософське, але важливе для мене.
Планую піти в донорство, дітей своїх поки нема. І десь всередині страх — а раптом потім не зможу завагітніти сама?
Лікар каже що запас клітин не «забирають весь», але все одно страшнувато.
Хто був донором і потім народив — поділіться досвідом.
Дівчата, думаю піти в донорство яйцеклітин, але взагалі не розумію куди краще звернутись. Хочеться адекватне ставлення, нормальні обстеження і щоб без “зникли після пункції”.
Розглядаю Київ або Львів.
Хто проходив — як усе відбувається і де не шкодували що пішли?
Ніхто не готує до того, скільки дрібних витрат з’являється паралельно. Аналізи, дорога, додаткові препарати, переноси дат. І ти не можеш поставити на паузу — бо прив’язаний до циклів і людей. Фінансово це більше марафон, ніж один платіж.
Думала буде технічна розмова, але руки тряслись. Вона теж хвилювалась. І в ту секунду доходить що це не профіль, а людина яка стане частиною історії нашої сім’ї.
Ми не очікували, що пошук донорки так вдарить по відносинах. Я більше переживала про характер і зовнішність, партнер — тільки про аналізи і здоров’я. В якийсь момент почали сперечатись майже на кожній анкеті. Наче говоримо про медицину, а насправді кожен проживає свою втрату.