Я думала буде море емоцій, а отримала дуже стриману відповідь. Тепер накручую себе що вони незадоволені або бояться радіти.
Архіви: Topics
Перед першим УЗД трясе більше ніж перед переносом
Завтра перше УЗД і я не можу ні про що думати. До цього боялась аналізів, а тепер здається що саме тут вирішальний момент. В голові тільки одна думка чи побачать щось.
Занадто високий ХГЛ
Думала буду переживати через низький, а вийшло навпаки. Цифра значно більша ніж очікувала і тепер думаю чи це нормально.
Прийшов ХГЛ і тепер ще страшніше
Сьогодні отримала результат і замість радості паніка. Цифра є, але тепер боюсь що замалий, що не ростиме, що рано здала. Здається переживала менше до аналізу, ніж після.
Робити тест чи терпіти до аналізу
П’ятий день і руки тягнуться до тесту. Розумію що рано і можна тільки розстроїтись, але цікавість сильніша. Ви робили ранні тести чи чекали кров?
Кожне відчуття здається симптомом
Другий день після переносу і я вже аналізую кожен рух в животі. То тягне, то коле, то нічого і починаю переживати ще більше. Розумію головою що рано, але мозок не відключається.
Побічки від прогестерону після переносу
На третій день почалась сонливість і дивний туман в голові. Постійно хочу спати, ще й настрій як гойдалка. Не розумію це нормальна реакція чи мені не підходить препарат.
Після підсадки почався марафон таблеток
Після переносу дали стільки підтримки, що я половину дня думаю чи вже щось випила чи ще ні. Прогестерон, вітаміни, ще щось для крові. Боюсь переплутати час або пропустити і потім себе винити.
Координатор не відповідає коли треба
Помітила дивну річ. Поки все по плану, координатор дуже активний. Як тільки з’являються питання ввечері або після прийому, відповіді можна чекати до ранку. А інколи взагалі треба писати кілька разів.
Вічні затримки і перенос часу
Мене вже починає це дратувати. Запис на конкретну годину, приїжджаєш, а сидиш півтори або дві. І так майже кожен раз. З роботи відпроситись важко, вдома теж справи, а в клініці це нікого не хвилює.