Коли думки про донора починають впливати на стосунки
Ми не очікували, що пошук донорки так вдарить по відносинах. Я більше переживала про характер і зовнішність, партнер — тільки про аналізи і здоров’я. В якийсь момент почали сперечатись майже на кожній анкеті. Наче говоримо про медицину, а насправді кожен проживає свою втрату.
Comments
У нас теж так було. Я шукала щось «схоже на мене», а чоловік казав, що це взагалі не має значення. І від цього ще болючіше ставало, ніби він не розуміє, що для мене це не просто процедура.
Ми навіть зробили паузу на місяць, бо реально почали сваритися.
А ми навпаки стали ближчі. Вирішили, що це наша спільна дитина незалежно від клітин, і якось легше стало приймати рішення.
Это классическая реакция, мужчина уходит в рациональность, а женщина проживает утрату. Мы тоже через это прошли, чуть до паузы не дошло.
Ми реально зробили паузу на два тижні, бо почали говорити різко. Потім повернулись і вже спокійніше дивились.
А у нас наоборот я была спокойная, а муж цеплялся к каждой детали. Его пугало что ребенок будет чужим.
Психолог нам сказала що це не про донора, а про контроль над ситуацією, якого немає.
Соглашусь. Когда признали что оба боимся, спорить перестали.
Add a Comment
Please log in to comment.