Я думала, що буду відчувати інакше

Я зараз у програмі.
Ще не сурмама, ще не донор, але вже всередині всього процесу.

І я чесно думала, що буду відчувати більше впевненості, більше ясності.
А по факту багато сумнівів, багато питань у голові, які не завжди хочеться ставити координатору, бо боїшся виглядати “проблемною”.

Вдень я раціональна.
А ввечері починаються думки: а раптом щось піде не так, а раптом я не витримаю, а раптом я переоцінила себе.

Я не пишу це, щоб мене заспокоювали.
Просто хочеться знати, що я не одна така.