Я шкодую, що погодилась

Пишу анонімно, бо страшно, що впізнають.
Я пішла в донорство через гроші. Чесно. Потрібно було терміново.

На старті все було красиво: турбота, посмішки, “ти молодець”.
А після пункції — тиша. Коли почались болі і температура, координатор відповідала раз на день. Лікар — “це нормально”.
Я не кажу, що донорство — зло.
Але я точно знаю: я пішла б на це інакше, якби мені чесно розповіли про можливі наслідки.
А ще краще не пішла б взагалі.